Головна Архів новин
УКР ENG РУС
                             

European Higher Education Area

ЄПВО спрямований на розвиток в галузі вищої освіти, завдання якого полягає в наступному:
  • опора на академічні свободи, автономію навчальних закладів і участь в управлінні вищою освітою студентів і викладачів;
  • сприяння якості, економічній привабливості та соціальній згуртованості;
  • заохочення студентів та викладачів вільно переміщатися;
  • розвитоксоціальнівиміріввищоїосвіти;
  • сприянняпрацевлаштуванню танавчаннювипускників;
  • врахування потреб і вимог студентів і співробітників як основних членів академічної спільноти та учасників освітнього процесу;
  •  відкритість і співробітництво з вищою освітою в інших частинах світу.
  • EHEA координати структурних реформ між урядами, такі як:
 
Болонський процес і ЄПВО координують важливі структурні реформи між урядами:
 
  • Запровадження системи зрозумілих і порівнянних ступенів (трициклова система: бакалавр, магістр, доктор філософії);
  • Забезпечення прозорості щодо змісту навчання за допомогою кредитів ЄКТС і Додатка до диплома;
  • Визнання кваліфікацій (ступенів і періодів навчання);
  • Створення загальних підходів стосовно Європейського розуміння системи забезпечення якості вищої освіти;
  • Запровадження Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.

Проблеми інтеграції університетської освіти України в ЄПВО

Починаючи з 1999 року, стратегічні рішення зі створення ЄПВО є результатом конференцій міністрів, що відповідають за стан і розвиток вищої освіти в країнах-учасницях Болонського процесу.
 
ЄПВО - це не спільна система вищої освіти. Це об’єднання 47 національних систем, що розвиваються відповідно до спільно погоджених принципів. Рада Європи, Європейська комісія, Болонський Секретаріат та інші європейські структури, які визначають сучасну політику і стратегії розвитку вищої освіти в ЄПВО зазначають, що центральні органи управління вищою освітою кожної країни-учасниці повинні сприяти підтримці, консультуванню та координації діяльності університетської освіти в запровадженні положень Болонського процесу за такими основними напрямами діяльності:
- запровадження  Європейської системи трансферу і накопичення кредитів (ЄКТС);
- розвиток національної рамки кваліфікацій (НРК), що узгоджується із рамкою кваліфікацій вищої освіти ЄПВО;
- запровадження Додатку до диплома (ДД) відповідно до вимог ЄПВО;
- створення рамкових стандартів із забезпечення внутрішньої (інституційної) та зовнішньої (агенції з акредитації) якості відповідно до стандартів та рекомендацій європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти;
- створення національного інформаційного центру із визнання і мобільності та координація його діяльності із європейською інформаційною мережею із визнання кваліфікацій вищої освіти і мобільності;
- розроблення процедур визнання попереднього навчання та розвиток національної рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя з метою забезпечення індивідуальної траєкторії навчання громадян країн-підписантів Болонського процесу;
- забезпечення соціальних вимірів вищої освіти в ЄПВО;
- створення умов для університетської автономії і участі студентів в управлінні вищої освітою;
- зовнішніх вимірів вищої освіти в контексті Європейського освітнього простору (загальноєвропейська політика вищої освіти).
 
Як зазначають європейські експерти із реформування вищої освіти взяті Україною зобов’язання як підписантом Болонського процесу не виконуються, а якщо виконуються то лише декларативно, несистемно, непрофесійно, спорадично, а іноді навіть безвідповідально. Це стосується майже всіх положень, що зазначено вище, і які повинні бути запроваджені в систему вищої освіти України.
 
В найближчій перспективі, запровадження цих положень в університетську освіту України повинне сприяти адекватному моніторингу якості вищої освіти, прозорості навчальних програм, визнанню кваліфікацій вищої освіти в ЄПВО і інших регіонах світу, прогнозованому сталому розвитку вищої освіти та її модернізації.
 
Тому на сучасному етапі розвитку ЄПВО в період до 2012 року важливим викликом для української університетської освіти є запровадження основних інструментів прозорості (ЄКТС, НРК, ДД), рамкових стандартів та рекомендацій ЄПВО.
 
З огляду на це, період 2009-2012 року (базовий) є надзвичайно важливим для системи вищої освіти України у визначенні ключових короткотермінових стратегій розвитку і узгодженні (гармонізації) національної нормативно-правої бази із рамковими стандартами і рекомендаціями ЄПВО. Період з 2012-2020 року повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку і удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському та світовому просторі.

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
powered by handbags rolex